-
1 знаходити
= знайтиto find; ( загублене) to retrieve; ( відкривати) to discoverзнаходити задоволення (у чомусь) — to find ( to take) pleasure (in)
знаходити рішення — to find a solution, to solve; to hit it
знаходити спосіб — to find a means, to hit on a device
не знаходити собі місця — to find no solace, to be out of one's wits with worry
знаходити виправдання — to cover for, to justify
знаходити застосування (кому-небудь/чому-небудь) — to find a use ( for), to find an application ( for)
знаходити підтримку (у кого-небудь) — to meet with approval/support (among/from)
знаходити притулок — to take/find shelter/refuge; to take/find asylum
-
2 застосування
сapplication; ( використання) use, utilizationшироке застосування — wide (broad, large-scale) application
-
3 добро
ДОБРО - основна позитивна категорія моралі, що є повною протилежністю зла; відображає сукупний зміст вимог і цінностей моральної свідомості. За давніх часів розуміння Д. визначалося переважно уявленнями про міфологічно санкціоноване, узвичаєне, цінне або корисне для людського життя і діяльності. В цьому відношенні воно збігалося з поняттям блага; сліди такого збігу досі відчутні в європейських мовах. В античній філософії Д. теж зазвичай розглядається як синонім або різновид блага, хоча з часом набуває чіткішого концептуального окреслення. Так, у Платона змістом "божественних", або "більших" благ (які він протиставляє благам "меншим", тобто здоров'ю, красі, силі й багатству) слугують власне моральні чесноти людини А. ристотель, критикуючи платонівську ідею блага самого по собі, розвинув разом з тим класифікацію благ, релевантну з етичної точки зору (поділ благ на "поціновані", "схвалені" і "блага-можливості", а також на такі, що завжди або лише принагідно заслуговують на вибір). У стоїків об'єктом етичної рефлексії стає Д. як вільне дотримання чеснот автономним індивідом на засадах "правильного розуму". Християнська традиція розглядає Д. як втілення божественної волі, стан благої повноти й довершеності творіння Божого, адекватність людського Волевияву релігійно санкціонованій ієрархії цінностей. Секуляризація європейської культури в Новий час спричиняє дискредитацію теїстичного тлумачення Д. і редукцію останнього до раціоналістично осмисленої корисності (Сліноза, Гоббс, Мандевіль, Гельвецій, Гольбах, Бентам та ін.). Заперечуючи проти такої редукції, Кант визначає Д. як відповідність волевияву або вчинку людини апріорному моральному законові; Гегель тлумачить Д. як одне з загальних визначень абсолютного духа. Конкретне розуміння Д. в рамках тієї чи іншої філософсько-етичної концепції зазвичай обумовлювалося специфічною спрямованістю самої цієї концепції: так, існують спроби ототожнити Д. із щастям (евдемонізм), онтологічною досконалістю (перфекціонізм) тощо. Критику подібних "натуралістичних" підходів до визначення Д. дає з позицій етичного інтуїтивізму англ. філософ і етик Мур. В роботах Мура та його послідовників (Решдел, Леард, Бленшард та ін.) інтуїтивно осягнуте Д. постає кінцевою підставою для виведення усіх інших моральних категорій. Аксіологічно-інтуїтивістський підхід в дослідженні проблеми Д. на базі феноменологічного методу розвивають Шелер, Н. Гартман та ін. В умовах сучасного етичного плюралізму, диверсифікації ціннісних моделей різних соціальних груп зростає значення соціологічних і соціально-психологічних контекстів осмислення етичного Д. Водночас загострюється потреба в діалогічному, комунікативному осмисленні останнього крізь призму ідей відкритості, "діалогічної налаштованості", "зверненості до Іншого" (Бубер, Левінас та ін.). Як стрижньова ідея моральної свідомості, Д., подібно до істини і краси, очевидно не може здобутися на остаточне сутнісне визначення; сама невичерпність ідеї Д. налаштовує на нарощування нових вимірів етичної проблематики, відкриття нових обріїв морального освоєння світу. Разом з тим, ця ідея має бути артикульованою в суспільній свідомості достатнім чином, щоб уможливити людям розпізнавати конкретні ситуації вибору Д. і зла і знаходити правильні рішення. Поєднання сутнісної відкритості ідеї Д. з обґрунтуванням її життєво-практичного застосування "тут і тепер" - важливий напрям осмислення проблеми Д. в сучасній етиці.Т.Аболіна, В. Малахов
См. также в других словарях:
споживатися — а/ється, недок. 1) Знаходити застосування; використовуватися. 2) Пас. до споживати … Український тлумачний словник
утилізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Використовувати що небудь для переробки, знаходити застосування чомусь. || Використовувати будь які відходи або лишки як сировину, напівфабрикати, паливо, добриво і т. ін … Український тлумачний словник
розпоряджатися — а/юся, а/єшся, недок., розпоряди/тися, джу/ся, ди/шся, док. 1) Давати розпорядження, наказ. || тільки недок. Поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати. 2) Володіти чим небудь, мати у своєму розпорядженні щось. 3) Діяти по… … Український тлумачний словник
уживати — (вжива/ти), а/ю, а/єш, недок., ужи/ти (вжи/ти), уживу/, уживе/ш, док., перех., що, рідше чого. 1) Користуватися чим небудь для своїх потреб, застосовувати що небудь завжди, постійно. || Використовувати в своїй мові, діях (слова, жести і т. ін.).… … Український тлумачний словник